Програму розвитку підприємництва держава реалізує в тому числі і через міські та районні центри зайнятості, пропонуючи безробітним відповідну допомогу у започаткуванні власної справи. Тому саме через цю установу і пройде наш шлях. Зазначимо, що описаний спосіб ефективний лише у тому разі, коли ви працюєте як найманий працівник впродовж хоча б року і маєте офіційно оформлену, чи як то кажуть «білу», заробітну плату у понад 2000 грн. на місяць (ця цифра приблизна, далі ми пояснимо чому). До того ж, останні два роки ви не маєте вести підприємницької діяльності.

Подумайте, чим би вам хотілося займатися більше всього на світі, поміркуйте, як на цьому можна заробити — і вперед до своєї мрії!

Звільнення

Перше, що треба вчинити після переживання позитивних емоцій від думок про краще майбутнє, це спланувати найближчі два–три місяці свого життя. І перше, що слід зробити (радісна подія!), це стати безробітним. Це не значить, що варто палити мости із колишнім начальством — не поспішайте, можливо збережені добрі стосунки стануть вам у нагоді у майбутньому.

Люди, що вирішують звільнитися з роботи із власної волі, мають чекати три місяці перш ніж матимуть можливість стати на облік у найближчому до них центрі зайнятості. Проте звільнення за власним бажанням — не єдиний спосіб припинити стосунки із роботодавцем. Статтею 36, п. 1 Кодексу законів України про працю, серед інших підстав для звільнення найманого працівника передбачена і така форма як звільнення «за згодою сторін». Ви обговорили поточну ситуацію на підприємстві зі своїм керівником, і вирішили, що для вас обох буде краще, якщо з наступного місяця ваші шляхи розійдуться. Що добре для нас, то це те, що звільнена з такої причини людина може стати на облік по безробіттю на наступний день після звільнення, не гаючи часу на чекання. Зі сторони роботодавця немає ніякої різниці між цими двома статтями: він не сплачує ніяких додаткових податків, і не робить окремої паперової роботи. Єдине, що від нього вимагається, це вказати відповідний пункт статті КзПП у наказі про звільнення, а також у вашій трудовій книжці.

Центр зайнятості

Маючи на руках паспорт, трудову та документ про освіту, ви приходите на прийом у Центр зайнятості за місцем вашої реєстрації (для підтвердження реєстрації і потрібен паспорт). Призначений вам інспектор приймає вас, заводить на вас особисту справу та здійснює для вас первинний пошук роботи. Ви отримуєте три–чотири пропозиції роботи, що відповідають вашій освіті або досвіду, набутому під час трудового стажу. Відтепер ваша мета — відкараскатись від усіх пропозицій, які до вас надходитимуть. Інакше ви просто не вважатиметесь безробітним, а отже ніякої допомоги не потребуватимете. За три дні, включаючи день отримання направлень, ви маєте обійти усіх роботодавців і отримати від них відмови у прийомі вас на роботу. Протягом усього періоду перебування на обліку у ЦЗ ви маєте право відмовитись не більше як від двох пропозицій підходящої роботи.

Підходяща робота. Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала на попередній роботі, з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.

Отже Центр зайнятості пропонує вам роботу, яка відповідає або вашій спеціальності, або освіті. Ви маєте повне право відмовитись від роботи, якщо пропонована заробітна плата нижча за ту, яку ви мали перед звільненням, проте якщо ваш щомісячний дохід перевищував величину середньої зарплати по вашому регіону, то для порівняння за основу береться саме ця цифра. Якщо ж ви бачите, що пропозиція мала би вас влаштувати по всіх параметрах, не поспішайте від неї відмовлятися (пам’ятаєте, у вас лише два таких шанси). У такому разі варто окремо домовитися із конкретним потенційним роботодавцем. Скажіть йому, що, хоча ви ніби йому і підходите, але, бачите як склалося, ви раптом зрозуміли, що працювати у нього вам буде геть нецікаво. А якщо працювати нецікаво, то якої дисципліни або якості роботи йому від вас чекати?.. Тож, чи не важко вам, шановний, написати, що я вам не підходжу? Якщо роботодавець йде вам назустріч, то у корінці вашого направлення він ставить позначку «Не відповідає вимогам», вказує конкретну причину на зразок «не розбирається у технологічних процесах, що використовуються на підприємстві» і підкріплює відмову печаткою.

Статус безробітного

Якщо підходящої роботи для вас немає — ви у цьому зацікавлені — ви повертаєтесь до Центру зайнятості із заповненими корінцями направлень і на сьомий день після першого звернення до ЦЗ офіційно набуваєте статусу безробітного. Для набуття статусу вам потрібно буде зібрати цілий стос документів, до якого входять:

• копія ідентифікаційного коду
• довідка про доходи за останній рік з Податкової інспекції (замовляється і видається протягом тижня)
• копія свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке видає Пенсійний фонд України (маленька ламінована картка зеленого кольору)
• довідка про підтвердження страхового стажу із Відділу персоніфікації районного відділення Пенсійного фонду України
• довідка про середню заробітну плату за останніх півроку стажу за спеціальною формою (перед поданням перевіряється і затверджується працівником бухгалтерії ЦЗ)
• копія наказу про звільнення з попереднього місця роботи
• копії документів про освіту (без додатків до них)

Здавши ці папери і взявши нові направлення на роботу, ви отримуєте статус безробітного. Наступне офіційне побачення ЦЗ призначає уже не за тиждень, а за два, а може й за три. Тим часом ви відкриваєте у банку рахунок, на який нараховуватиметься державна допомога по безробіттю.

Десь у цей час (а іноді і у перший пошуковий тиждень) ваш інспектор запрошує вас на інформаційний семінар. Вам докладно розказують про ваші права, про умови надання послуг та про можливості, які перед вами відкриваються. Серед іншого вам пропонують відвідати семінар під назвою «Орієнтація на підприємницьку діяльність — шлях до власної справи».— На двогодинному семінарі ви проходите простеньке тестування на здатність до підприємництва та берете участь у дискусії на вищезазначену тему. Повернувшись до свого інспектора, ви кажете, що семінар вас надихнув, і ви твердо вирішили покінчити із кар’єрою найманого працівника та розпочати власну справу.

Найсмачніше

Ставши підприємцем завдяки Центру зайнятості, ви маєте можливість отримати увесь дворічний обсяг державної допомоги по безробіттю однією виплатою. Сума ця розраховується за методикою, поданою нижче, і саме тут важить розмір вашої заробітної платні. Що вона більше, то більший ваш стартовий капітал. Занадто низька зарплата — і ваш стартовий капітал не вартий докладених зусиль.

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

• до 2 років — 50 відсотків;
• від 2 до 6 років — 55 відсотків;
• від 6 до 10 років — 60 відсотків;
• понад 10 років — 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується у залежності від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

• перші 90 календарних днів — 100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків;
• у подальшому (180 календарних днів) — 70 відсотків.

Загальна тривалість виплати зазначеної допомоги не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

За основу при обчисленнях береться так звана зарплата «брудними», тобто ще неоподаткований її розмір. Порядок обчислення середньої заробітної плати встановлює межу виплати: місячна допомога при розрахунку не може перевищувати середньої величини зарплати по галузі у вашому регіоні. Наприклад у першому кварталі 2008 року у Києві ця сума становила близько 2500 грн. Разова виплата, звичайно ж, розраховується як залишок невиплаченої вам допомоги, тож щодовше ви стоїте на обліку, то менша виплата вам належить.

Ось простий калькулятор, який допоможе вам визначити повний обсяг державної допомоги:

Курси підприємницької діяльності

Ви продовжуєте «шукати» роботу, а ЦЗ, знаючи про ваші прагнення до підприємництва, пропонує вам пройти серію психологічних тестів. Тестується увага, оперативна пам’ять, здатність до монотонної роботи, коефіцієнт інтелекту тощо. По завершенню першого місяця пошукового періоду (дані весни 2008 року — цей термін час від часу змінюється), ви як неконкурентний на ринку праці «безробітний-невдаха» маєте можливість підвищити свою кваліфікацію. Серед усього розмаїття курсів закрійників, водіїв та флористів, на які ви маєте право піти, вас цікавитимуть курси підприємницької діяльності. Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, який вже котрий рік поспіль виграє тендер на проведення таких курсів, пропонує майбутньому підприємцю навчання тривалістю 15 робочих днів. На заняттях, що тривають з 10 до 16 години, вас навчать тонкощів оподаткування, розкажуть про правові основи підприємницької діяльності, запропонують лекції з маркетингу, психології, менеджменту, інформаційних технологій тощо. Найголовніше, вам допоможуть скласти бізнес-план вашої майбутньої справи. Захистивши його з гарною оцінкою, ви готові повертатися до рідного Центру зайнятості. Навчання пропускати не можна — інакше ваші шанси не отримати державну допомогу різко зростуть. Звичайно, як і всюди в житті, про все можна домовитись.

Державна комісія і реєстрація

З’явившись до ЦЗ на наступний день після закінчення навчання, ви приносите інспекторові табель відвідувань, копію свідоцтва про підвищення кваліфікації, виданого ІПК ДСЗУ, а також розроблений вами бізнес-план. Інспектор повідомляє вас про день проведення засідання комісії, що вирішуватиме, чи достойні ви та ваша ідея допомоги від держави. Очолює комісію директор вашого Центру зайнятості, до її складу можуть входити також інші працівники центру, представники місцевої податкової та державної адміністрацій. Згадавши як ви захищали диплом у студентські роки, ви проводите для шанованих членів комісії презентацію вашої майбутньої діяльності, для започаткування якої вам ой як не вистачає кількох десятків тисяч гривень. Відповівши на поставлені запитання, ви полишаєте приміщення ЦЗ і чекаєте на рішення про виділення вам допомоги. За процедурою, наступного за презентацією дня, голова комісії видає наказ про призначення вам бажаної виплати. Ще за день ви офіційно з ним ознайомлюєтесь. Далі йдете до місцевої державної адміністрації і проходите стандартну процедуру реєстрації приватного підприємця (або ж і підприємства). Після отримання свідоцтва про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, не забувши завітати до Пенсійного фонду, ви приходите до Центру зайнятості і віддаєте інспекторові нотаріально завірену копію того ж таки свідоцтва.

Гроші

Відкривши поточний рахунок у вподобаному вами банку, і повідомивши свої реквізити бухгалтерії ЦЗ, ви приймаєте довгоочікувані транші грошиків. Час казати: «Дякую-дякую-дякую!» — собі, державі і світові, який знайшов ще одну можливість покращити вам життя.

Аби запобігти можливим махінаціям, держава дозволяє собі особливо прискіпливо контролювати вашу діяльність впродовж найближчих шести місяців. У разі несплати податків, проведення незадекларованого у податковій виду підприємницької діяльності, або відсутності бодай мінімального щомісячного доходу, передбачено процедуру стягнення із недобросовісного підприємця суми виплаченої допомоги. Але хіба ви такі?

Перед вами весь світ, який чекає не дочекається ще однієї класної послуги, ще одного якісного продукту. Вперед :)

• Якщо ви витрачаєте більше, ніж заробляєте, ви потрапляєте в борг.
• Якщо ви витрачаєте усе, що заробляєте, ви живете від зарплати до зарплати.
• Якщо ви витрачаєте менше, ніж заробляєте, ви багатієте.

Не знаю за вас, а моя мета — останній пункт. Вирватись із життя від зарплати до зарплати, означає створити прибутковий грошовий потік, зменшивши свої витрати: замість того, аби витрачати усе, що ви заробляєте, вам слід трохи заощаджувати щомісяця. Навіть 25 або 50 доларів важитимуть. І щойно ви почнете, ця сума почне збільшуватись як снігова куля. Мої 25 доларів щомісячних заощаджень переросли у 100, а далі у 300 та й того більше!
Але як почати заощаджувати? Як вирватись з капкану нульових залишків?

Ось кілька порад, які спрацювали для мене; якісь з них можуть спрацювати і для вас.

• Відкрийте ощадний рахунок. Роками я опирався цій ідеї. «Навіщо? — питав я себе — у мене немає чого заощаджувати, мене цілком влаштовує мій поточний рахунок, де там мати ще й депозитний!». Та коли три роки тому я нарешті став заощаджувати, почали відбуватися дивні речі. Я почав віднаходити гроші, які зміг класти на нього. Спершу їх було не так вже й багато: то 20 доларів, то 75… Але з часом вони склали кругленьку суму. Невдовзі я виробив у себе звичку заощаджувати.
• Спершу платіть собі. Найкращий спосіб почати заощаджувати — відкладати гроші з прибутку перш, ніж робити з ними будь-що інше. Я знаю, це може бути нелегко. Вас непокоїть, що вам не стане на сплату рахунків, на бензин, на їжу. Але небезпека в тому, що якщо ви не відкладете гроші відразу, ви їх просто спустите. Встановіть фіксовану суму (25, 50 доларів), що автоматично зніматиметься з вашого поточного рахунку на користь ощадного. Якщо банк не проводить таких операцій автоматично, зробіть це самі. Є імовірність, що ви навіть не помітите недостачі цих грошей.
• Витрачайте заплановано. Можливо, вам слід скласти бюджет. Бюджети — це не страшно і не складно. Дехто вважає, що вони роблять людину вільною. Є ціла низка комп’ютерних програм, які допомагають вести бюджети, їх добірку можна знайти наприклад тут. Бюджет може стати зручним інструментом, та навіть якщо ви ніяк не звикнете користування ним, ви маєте знати на що підуть ваші гроші.
• Окресліть план витрат. Я не веду бюджету, проте складаю план витрат щокілька місяців. Це нехитрий листок, на якому відображено основні мої доходи та видатки. На ньому я також показую і серйозніші майбутні витрати. Це допомагає мені не забувати про важливі плани у повсякденному житті — мені легше відмовитись від купівлі чергового коміксу, коли я пам’ятаю, що невдовзі збираюся подорожувати Європою.
• Боріться з боргами. Усі ці поради добрі, та якщо ви справді хочете вивільнити готівку, але обтяжені боргами, вам слід їх виплатити. Я раджу впорядкувати список боргів за їх обсягами, та кинути усі сили на виплату найменших і з них — так ви позбавитесь психологічного відчуття їх нездоланності. Щоправда це не дуже вигідний метод, і якщо ви хочете виплатити борги якнайвигідніше для себе та не боїтесь опустити рук (адже такий шлях може здатися довгим), вам слід концентруватися на першочерговій виплаті кредитів з найвищими відсотковими ставками. Існує і третій шлях звільнення від боргового тиску: виплатіть найменший борг, і вивільнені кошти, що ішли б на його подальшу сплату, пустіть на заощадження.
• Скоротіть витрати. Це очевидно, але зробити це може стати нелегко. Моя подруга Джиліан вважає скорочення витрат дискримінацією себе, проте якщо ви поглянете в майбутнє, крізь тимчасові жертви, ви побачите, що скорочення витрат — це чудовий та швидкий спосіб вивільнити готівку. Існує безліч витрат, на яких можна економити щодня.
• Збільшіть дохід. Багато людей здогадуються як скоротити витрати, проте не всі при цьому пам’ятають про просту формулу збагачення («багатство = зароблене – витрачене»). Заробляти більше грошей, часом, значно простіше, ніж економити на витратах. Але де знайти додаткові гроші? Підшукайте підробіток на кілька місяців. Проведіть ревізію та спробуйте продати непотрібні вам речі. Попросіть шефа про підвищення. Придумайте, як заробити на вашому хобі. Зрештою, переоцініть себе! Ви звикли заробляти 8000 доларів на рік і не можете довзолити собі більших заробітків? Застосуйте закон привертання і помедитуйте на тему «Гроші приходять в моє життя. Дякую всесвіте, що мій дохід збільшується».
• Уникайте гонитви за дорогим життям. Надійний спосіб позбутися мук життя від зарплати до зарплати — відмовитись від спокус «розкішнішого» життя. Коли ваші доходи збільшуються, не кидайтесь стрімголов підвищувати рівень життя. Направте частину грошей на виплату боргів, а іншу — на заощадження. І якщо ваші друзі вихвалятимуться новим айфоном, позахоплюйтесь, але протистійте бажанню негайно мати такий і собі. Навчіться любити те, що маєте.
• Відчувайте міру. Зопалу захопившись ідеєю заощаджень, не кидайте на це усі можливі сили, починайте економити поступово. Назагал, достатньо економити та примножувати близько 10% доходу, щоб згодом дістати фінансову незалежність. Коли заощаджування стане для вас звичайною справою, ви можете підвищити цей відсоток.

Коли я всерйоз став замислюватись про свій фінансовий стан, я усвідомив, що життя від зарплати до зарплати небезпечне. Я весь час був за крок до катастрофи, що вела до боргової ями. Я вирішив більше не балансувати на лезі бритви та почав заощаджувати. Спершу було нелегко. Старі звички відходять крапля за краплею. Та час і наполегливість, а до того ж перелічені вище звички, зробили свою справу. Моє життя змінилося. Зараз, кілька років по тому, я маю вигоду з тієї важкої праці. Я маю додаткові гроші і більше не живу від зарплати до зарплати.

За статтею та з дозволу Дж. Д. Рос.

• Прибирайте потроху. Виділіть 15 хвилин на зачистку однієї полиці, і щойно її прибирання або 15 хвилин дійдуть кінця, відсвяткуйте перемогу. Приймайтеся за іншу лише наступного дня. Битва за цілу ванну з туалетом може засильно виснажувати, і до наступної ви будете готові ще не скоро. Якщо таке вже траплялося, краще рухайтесь потроху, дрібними кроками.
• Отаборіться на кілька годин і вперед. Може скидатися, що ця порада суперечить попередній… і це щира правда. Це лише інший підхід, а я пропоную вам обрати собі підходящий. Часом мені легше приділити прибиранню усіх спалень кілька ранкових годин, або й цілий суботній ранок. Я роблю це в один присіст, а коли закінчую — кімнати виглядають просто фантастично.
• Вигребіть увесь вміст полиці чи шухляди одним махом. Звісно, не слід захопившись, вкладати в цей рух забагато експресії. Яка б з попередніх порад вам не підійшла, сконцентруйтесь лише на одній шухляді чи полиці, і повністю її звільнивши, начисто протріть. Далі повертайтеся до вивільнених речей та починайте сортування (дивіться наступну пораду).
• Пройдіться по всіх речах одна за одною, швидко зважуючи потрібність кожної. Поставте поруч смітник та коробку для речей, які готові віддати знайомим. Візьміть річ та вирішіть її долю: викинути, віддати чи залишити. Не відкладайте назад до кіпи, перешерстіть її усю — і ви впоралися. Якщо сортувати, відкладаючи рішення, процес триватиме вічність. Повертайте на місце лише те, що насправді заслуговує на повернення. Гарно все розкладіть.
• Будьте нещадними. Життя могло навчити вас бути запасливим мов ховрах, але повірте, скорше за все, ви так ніколи і не скористаєтесь більшістю накопиченого добра. Якщо ви не користувалися річчю протягом останнього року, позбудьтесь її. Отак просто. Якщо за рік ви діставали її раз чи два, і знаєте, що вже ніколи до неї не повернетесь, — позбудьтесь. Викиньте, якщо не можете здати її як вторсировину, або подаруйте, якщо для когось вона може стати в нагоді.
• Папери? Будьте нещадними, хіба що вони важливі. Журнали, каталоги, реклама, рахунки більш ніж трирічної давності, записки, старі роздруківки… в макулатуру! Єдиним виключенням можуть бути важливі платіжки, діючі гарантії, особисті документи тощо. Якщо ні — в макулатуру!
• Якщо все ж маєте сумнів щодо якихось речей, покладіть їх до коробки «Вирішити пізніше». Коли важко викинути речі, які з часом можуть знадобитися, сховайте їх у коробку, заклейте скотчем та підпишіть. Віднесіть її десь подалі, до гаражу або комірчини, та забудьте на півроку–рік. Скоріш за все, ви вже її не шукатимете. Щойно термін спливе, дістаньте речі та вирішуйте: викидати чи дарувати.
• Зробіть бій задоволенням. Кидаючись у прибирання як на ворога, ви ризикуєте його зненавидіти. Пам’ятайте про свою мету: чиста оселя, яка допомагає вам жити в гармонії зі світом. Відчувайте як кожен рух наближає вас до цього затишку. Полюбіть те, що робите.

• Створіть систему запобігання захаращенню. Усі ці завали з’являються не просто так. Відсутність звички прибирати за собою усілякі дрібнички, а непотрібні викидати, з часом призводить до безладу. Про це можна написати окрему статтю, але подумайте про це якось під час прибирання. Якщо вам вдасться побачити основні джерела захаращення, вам можливо пощастить і нейтралізувати їх — у цій царині завжди є куди рости.
• Святкуйте, коли завершили! Ця порада стосується не тільки прибирання, але й усього життя загалом: щойно ви чогось досягли, байдуже якої величини це досягнення, — святкуйте! Навіть якщо ви почистили одну маленьку шухлядку, ви молодець. Винагородіть себе чимось приємним: потягніться, зробіть собі масажик голови, поласуйте чимось, одним словом — відчуйте, що життя прекрасне! Відкрийте шухлядку та всміхніться побаченому. Глибоко вдихніть та усвідомте, що щойно зробили гарну справу. Насолодіться душевним спокоєм.

За статтею та з дозволу Лео Бабаути (сайт).

Корисна річ, якої я, новоспечена програмістка, навчилась однієї з перших, був метод, відомий як «перевірка ведмедиком». Про нього я прочитала в книзі «Практичне програмування», а полягає він ось у чому: довідковий центр одного університету спеціально тримав іграшкового ведмедика, і перш ніж студенти одержували можливість запитати про щось працівника центру, вони мали уголос чітко сформулювати своє запитання цій іграшці. Справа в тім, що на момент, коли студентам нарешті вдавалося сформулювати своє запитання, кожен другий уже сам бачив і відповідь на нього. Цей спосіб також називають «методом іграшкового каченяти», адже по суті не має значення, з чим саме ви розмовляєте.

Важливо омовити проблему. Часто достатньо пояснити її комусь уголос, аби впорядкувати свої думки, виявити хибні засновки та поглянути на все свіжим оком.

Коментар одного з читачів мого блоґу спонукав мене замислитись над цим. Цей читач зауважив, що часом, для того щоб розв’язати проблему, достатньо просто почути неупереджену думку про неї когось іншого, хто подивиться на неї незамиленим оком (те саме стверджує й народна мудрість, кажучи, що «одна голова добре, а дві — краще»). Та насправді часто-густо вам зовсім не потрібна жива людина з плоті і крові, адже не гіршим співбесідником може виявитись і її картонний двійник. Так ви можете обрати персонажа, з яким хочете порадитись, на свій смак. Головне — спілкування.

Спілкування активізує ті ділянки мозку, які залишаються незадіяними, коли ви міркуєте наодинці. До того ж, коли ви намагаєтесь щось комусь пояснити, це спонукає вас по-іншому подивитися на саму проблему, проаналізувати її під таким кутом зору, під яким ніколи б не подивилися на неї, якби вам не потрібно було її вербалізувати. Ми навчаємо студентів того, що немає кращого способу опанувати нову для вас тему, ніж спробувати самому комусь її пояснити. Таке навчання ефективніше навіть за практичні заняття. На наших форумах із Java-програмування ми заохочуємо користувачів брати участь у дискусіях і відповідати на запитання навіть тоді, коли вони ризикують дати неправильну відповідь, оскільки їм це приносить не менше користі, ніж тим, хто потребує поради.

Наостанок дозвольте підкинути вам ще одну ідею: метод іграшкового каченяти чудово працює на хатніх тваринах. Якщо вам вдасться всадити їх поруч із собою, ви здивуєтесь, наскільки розумними вони можуть стати. Моя овечка Альберта (нині покійна) вивчилася на першокласного програміста й була особливо цінним партнером при мозковому штурмі.

www.rozvytok.co.ua за Кетті Сієрра (сайт).

Ця стаття підпадає під дію ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 2.5 License.

1. Найважливіші завдання: на початку дня, (або увечері напередодні) сплануйте три–чотири найважливіші справи, які слід зробити за день. Зробіть їх першими. Навіть якщо ви не зробите нічого іншого, ваш день все одно буде продуктивним.
2. Великі брили: великі проекти, над якими ви зараз працюєте. Щодня або щотижня виділяйте час на просування масштабних завдань.
3. Порожні «Вхідні»: Вирішуйте, що робити з листами щойно прочитавши їх. Якщо щось слід вчинити, зробіть це тут таки або занесіть завдання до списку справ і закрийте листа. Якщо в листі є важлива для роботи інформація, збережіть її. Спорожняйте «Вхідні» щодня.
4. Прокидайтесь рано: збільшіть тривалість робочого дня, завдяки ранньому вставанню — працюйте тоді, коли ніхто і не подумає зазіхати на ваш час.
5. Прийшло — пішло: уникайте захаращення, користуючись звичкою «заміни». Щойно купивши щось нове, викидайте або віддавайте старе. Приміром, купуючи нову сорочку, позбудьтеся старої. Варіант: одне прийшло — двоє пішли. Варіант корисний, коли кількість зайвих речей заважає вам жити.
6. Мозковий штурм: процес спонтанної генерації ідей без права на їх зміну чи відкидання. Багато людей використовують для цього спеціальні «карти свідомості»: причепіть на середину великого аркушу паперу символ задачі, яку хочете вирішити і почніть писати довкола усе, що спадає вам на думку. Розвиньте кожну з ідей, продумуючи деталі. Не замислюйтесь, чи добра вона, чи погана — вам не доведеться втілювати кожну з них, просто вивільніть їх зі свідомості. За якийсь час ви почнете дивувати себе насправді класними вигадками.
7. Повсюдне нотування: завжди майте при собі кілька папірців та ручку, згодиться також електронний нотатник, надолонник або мобільний. Зберігайте кожну думку, яка не варта забуття. Хай то буде ідея якоїсь справи, яку ви хочете здійснити, думка про зустріч, яку слід призначити, або нагадування про щось, що варто купити при наступних відвідинах супермаркету. Періодично переглядайте свої записи і переносьте їх у належні місця: до списку справ, до щоденника тощо.
8. Висипайтеся: сон — запорука доброго здоров’я, якісного навчання та чистої свідомості. Спіть щонайменше вісім годин (або ж використовуйте систему Стіва Павліни). Усвідомте сон як задоволення, як щось, що ви робите із любові до себе, не думайте про нього як про буденну необхідність або як про розкіш.
9. 10+2*5: працюйте короткими десятихвилинними сесіями, роблячи між ними двохвилинні перерви. Використовуйте таймер. П’ять таких сеансів на годину допоможуть вам залишатись зосередженим і при цьому не перевантажуватись. Приділіть ці дві хвилини спогляданню навколишнього пейзажу, легкому перекусу або короткій медитації. Відпочивайте із задоволенням.
10. Розумні цілі КВаДРуС (SMART goals): скорочення на позначення правил укладання цілей. Правила покликані убезпечити від постановки недосяжних цілей. Скорочення у перекладі з англійської означає: конкретні, вимірювані, досяжні, реалістичні та своєчасні.
    
11. Успіх (SUCCES): ще один принцип-скорочення з книги Чіпа та Дена Гіза «Народжені яскравими» (Made to Stick), SUCCES — це перелік властивостей, що характеризують яскравість ідеї. Яскраві ідеї прості, неочікувані, конкретні, правдоподібні та захоплюючі.
12. З’їжте жабу: зробіть найнеприємніше завдання першим. Вислів бере початок з прислів’я, яке говорить, що якщо перше, що ви мусите зробити на початку нового дня, це з’їсти жабу, то все, що трапиться з вами надалі, вже тoчно не буде таким неприємним.
13. Правило 80/20 (правило Парето): загалом, правило 80/20 говорить, що основна і найважливіша частина роботи (80%) робиться докладанням меншої кількості зусиль (20%), тоді як завершальна і менш важлива частина (20%) потребує великої кількості зусиль (80%). З’ясуйте, яка частина вашої праці складає основну частину роботи і віддавайте їй максимум своєї енергії.
14. Який наступний крок?: не плануйте завчасно все, що вам слід зробити, щоб виконати проект, концентруйтеся тільки на наступній дії, яка просуне роботу вперед. Зазвичай такий маленький крок приведе вас до наступного, а той до наступного і так далі, аж доки ви, або повністю не виконаєте проект, або на чомусь застопоритеся: необхідна буде додаткова інформація або чиєсь втручання абощо. Дробіть завдання наскільки можливо: ви ж не можете «провести Інтернет», але ви можете «подзвонити провайдеру і замовити послугу підключення».
15. «Таємниця»: подивіться фільм.
16. Пригальмуйте: виділіть час на себе. Їжте повільно. Читайте повільно. Насолодіться ліннощами на вихідних. Візьміть час на те, щоб зробити все як слід. Прагніть збалансованості між «шаленим» ритмом на роботі і рештою свого життя.
17. Подрібнення завдань (таймбоксинг): плануйте окремі часові проміжки на роботу над великими проектами. У такий час приділяйте усю увагу виконанню завдань, що стосуються виключно цих проектів. Не намагайтеся завершити все в один присід, просто не відволікайтесь ні на що інше. Варіант: визначені цілі. Наприклад: ви не встанете доки не напишете 1000 слів, або не обробите десять замовлень абощо.
18. Пакетна обробка: виконуйте схожі завдання вкупі. Наприклад, не розбирайте електронну пошту впродовж усього дня, натомість сплануйте час, коли ви відкриєте «вхідні» і послідовно проглянете і зреагуєте на всі повідомлення. Те саме стосується голосової і звичайної пошти, телефонних дзвінків тощо — будь яка шаблонна робота або однотипні завдання.
19. Чверті Стівена Кові: система визначення пріоритетів. Дві координатні осі: важливість і терміновість. Завдання розподіляються до однієї з чотирьох координатних чвертей: неважливі і не термінові, неважливі і термінові, важливі і не термінові; важливі і термінові. Забудьте про неважливі і не термінові завдання, відкладіть неважливі, але термінові, намагайтеся уникати ситуацій коли важливі завдання стають терміновими, а найбільшу увагу приділяйте виконанню завдань, що попали у чверть важливих, але не термінових.
20. Обробляйте все тут таки: не відкладайте завдання на потім в надії розібратися із ними згодом. Питайте себе: «що мені з цим зробити?» щоразу коли відкриваєте листа і, або реагуйте на нього одразу, або плануйте завдання на пізніше, або делегуйте комусь, або зберігайте інформацію з нього.
21. Не розривайте ланцюга: користуйтесь календарем для відмічання своїх щоденних завдань. Щодня щось зробивши, наприклад написавши заплановані 1000 слів, поставте жирний хрестик на позначення виконаного завдання. Ланцюжок хрестиків збільшуватиметься щодня. Не розривайте його! Не дозволяйте появи «порожніх» днів у послідовності днів вашого успіху.
22. Оглядайте: щотижня виділяйте час на те, щоб поглянути на вже зроблене та спланувати справи на наступний тиждень. Подивіться, чи не слід розпочати нові проекти, подумайте, чи те, що ви робите відповідає цілям вашого життя.
23. Ролі: у своєму житті кожен розділяє кілька ролей. Людина одночасно можете бути викладачем, студентом, журналістом, батьком, чоловіком, братом, активістом руху за мир, спортсменом тощо. Усвідомлення своїх ролей та прагнення розмежовувати їх у потрібний момент може допомогти вам навчитися гармонійно їх поєднувати та виконувати. Ставте цілі в рамках окремих ролей та стежте, щоб вони не суперечили одна одній.
24. Стан «потоку»: стан, який трапляється коли ви настільки занурені у щось, що робите, що не помічаєте плину часу, робота робиться сама по собі. Може бути нелегко увійти у такий стан свідомо, проте ви можете створити собі умови, вибравши неперервний, присвячений їй, проміжок часу, усунувши фактори відволікання, зосередившись.
25. Зробіть просто зараз: боріться із відкладанням, користуючись словами «зробити просто зараз» як мантрою. Обмежте час на прийняття рішення однією хвилиною, вирішуйте, що збираєтесь робити з усім, з чим стикаєтесь у житті тієї ж миті як воно приходить до вас. Навчіться твердо приймати рішення, навіть якщо не впевнені у них на всі сто. Просувайтесь вперед.
26. Відлік часу: адвокати відстежують тривалість кожної своєї дії, тож їм легко виставляти рахунки клієнтам. Вам варто вести облік усього, що ви робите, аби мати можливість аналізувати та оцінювати свій час. Скільки часу в середньому йде на виконання певного завдання? Чи справді 10 хвилин забрала «десятихвилинна» справа. Чи справді ви працювали вісім годин поспіль, чи третину цього часу забрали якісь інші справи?
27. Системне затягування: спосіб усвідомлення та використання звички відкладати роботу «на потім» з метою успішного виконання завдань. Замість виконувати найперші та найважливіші завдання зі списку, часто хочеться зробити наступні за ними справи, адже робити їх легше та приємніше. То чому б не поставити першим пунктом якусь середньої важливості справу, призначивши їй найвищий пріоритет та поставивши нереальний строк виконання. Насправді вона, звичайно ж, не така й важлива, проте в результаті дійсно важливі завдання виявляються виконаними. Системне затягування вимагає неабияких навичок самообману. На щастя саме такими навичками справжні ледарі і вирізняються :)
28. Життєві орієнтири: сформулюйте свої життєві пріоритети і звертайтеся до них ставлячи короткострокові цілі. Думайте, чи наближає вас ваш черговий вчинок до мети вашого життя? Якщо ні — саме час відмовитись від непотрібних рухів. Час від часу переглядайте свої орієнтири.
29. Зворотнє планування: методика планування, заснована на визначенні кроків, що у зворотньому порядку відраховуються від остаточного результату до кроку першого. Уявіть собі досягнуту мету. Який останній крок слід зробити, аби прийти до неї? Який крок передує останньому кроку? А який передостанньому? І так далі аж доти, доки ви не опинитесь на початку шляху. Ви знаєте з чого почати.
30. Відімкніться: створіть свій власний простір, одягнувши навушники. Люди значно рідше наважуються потурбувати когось у навушниках, а вам зовсім не обов’язково вмикати в них музику — адже хто крім вас знає, що у ваших вухах?
31. Записуйте: не перевантажуйте надто свою пам’ять. Записуйте заплановані справи, розклад на день, та й взагалі, будь що, що спадає вам на думку — завдяки цьому ви зможете жити розслабившись, знаючи, що точно нічого не забудете. Зробіть з вашого записника чи комп’ютера ефективну систему нагадування та зберігання інформації. Використовуйте мозок за призначенням: нехай він думає, а не опікується дрібницями.
32. П’ятихвилинки: коротенькі відтинки часу, що трапляються протягом дня тоді, коли ми чекаємо на маршрутку, стоїмо у черзі або встигаємо на кілька хвилин раніше від запланованого часу. Складіть список маленьких п’ятихвилинних завдань, які можна зробити у такі короткі проміжки, або завжди майте з собою щось почитати, або зробити у рамках більших завдань.
33. Однозадачність: ми любимо вважати себе людьми багатозадачними, проте насправді ними не є. На практиці, виконуючи багато задач відразу, людина розподіляє час на короткі проміжки, кожний з яких приділяє окремому завданню. Та оскільки на повноцінне занурення у справу йде кілька (а за проведеними дослідженнями й більш як 20) хвилин, то виливається такий підхід у менш якісні результати по кожному із завдань, у порівнянні із тими, які одержуються, коли на виконання одного завдання виділяється окремий час.
34. Звички: звички — це не тільки дії, що ми їх звикли робити, не задумуючись, — це також і віддзеркалення нашого світобачення і того, як ми зі світом взаємодіємо. Перегляньте свої звички і подумайте, на що вони направлені і про які ваші риси, вірування і очікування вони промовляють світові. Що варто змінити з тим, щоб показати світові іншого себе? «Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю».
35. Рушії: залишайте на видних місцях нагадування, які допоможуть виробити нові звички або про щось не забути. Наприклад, покладіть на полицю біля дверей книжки, які слід повернути до бібліотеки — ви не підете з дому, не поглянувши на них, і згадаєте, що їх треба захопити з собою.
36. Приберіться: безлад — це все, що знаходиться не на своєму місці або трапляється невчасно. Не обов’язково прагнути бездоганної чистоти, адже можна мати ідеально прибране робоче місце, на якому неможливо буде зробити щось путнє — важливо вчасно мати все потрібне під рукою, не порушуючи задля пошуків нормального робочого поцесу. Порозумійте, щ? створює захаращення у вашому робочому і життєвому просторі і позбудьтеся їх збудників.
37. Візуалізуйте: уявіть себе в майбутньому таким, яким хочете стати. На що схоже ваше життя? Чи той ви, ким насправді хочете бути? Якщо відчуваєте, що ні, заново обміркуйте свої життєві прагнення. Якщо ж картинка і відчуття вам подобаються, уявіть, як ви робите послідовні кроки на шляху до бажаного — ось вам і готовий план дій! Запишіть його та виконайте.
38. 43 теки: набір із 43 тек, підписаних «1»–«31» та «Січень»–«Грудень», призначених для нагадування про справи, призначені на певні дні. На початку нового місяця ви розподіляєте усі матеріали теки цього місяця між теками-датами, а теку з минулим місяцем переміщаєте на низ стосу. Те саме стосується і тек-днів: щодня ви переміщуєте теку попереднього дня на низ. Наприклад, якщо зараз квітень, а на 23 травня у вас запланована мандрівка, ви спершу вкладаєте путівник і квитки у теку «Травень», а першого травня переносите їх у теку «23». 23 травня тека «23» опиниться згори, а в ній — усе, що вам знадобиться того дня.
39. Список справ, які не слід робити: корисна річ для нагадування про звички, які зменшують вашу продуктивність. Наприклад, гра у онлайн-ігри.
40. Шаблони: створюйте шаблони для завдань, які робите більше десяти разів. Листи, відповіді на стандартні повідомлення, записи до блоґу тощо.
41. Список підзавдань: плануючи велике завдання, складіть список послідовних кроків, необхідних для його виконання. Ви не роздумуватимете посеред дороги, що робити далі, а зберігши такий список, зможете використати його виконуючи подібне завдання.
42. Вміння казати «ні»: вміння казати «ні» — новим зобов’язанням, перешкодам, будь-чому — одна з найцінніших навичок, яких можна набути. Вона дозволить вам зосередитись на ваших власних інтересах та забезпечить час на їх втілення.
43. Розклад: плануючи справи, спочатку заносьте до планера час на відпочинок, розваги та особисті справи (на те, що вам хочеться робити). Гасло «спершу платіть собі» так само стосується і часу. Решту часу відводьте на неперервні сеанси роботи. Як варіант, можете записувати їх вже після виконання :) Винагороджуйте себе за кожен шматок гарної, зосередженої роботи.
44. Чистка: періодично переглядайте взяті на себе зобов’язання та позбувайтесь тих, які або не відповідають вашим життєвим цілям, або постійно «відсмоктують» ваші час або енергію.
45. Одна скринька: зменшіть кількість місць, в яких ви зосереджуєте нову інформацію — скриньки вхідних матеріалів. Найкраще, майте одну таку «скриньку». Багато людей почуваться значно впевненіше, зібравши перед собою усе, що стосується проекту, який слід виконати, байдуже, наскільки він великий.
46. 50/30/20: витрачайте 50% робочого дня на завдання, що наближають вас до мети вашого життя, 30% на досягнення середньострокових цілей (найближчі роки два), а решту 20% приділяйте завданням, що стосуються найближчого часу життя (три місяці).
47. Таймер: пообіцяйте собі працювати над певним проектом чи завданням (і виключно над ним) протягом наперед визначеного періоду часу. Встановіть таймер (прислужиться мобільний телефон або комп’ютер) і починайте роботу. Коли таймер задзвенить — годі, переходьте до іншого проекту чи завдання.
48. Працюйте якнайгірше: дозвольте собі побити байдики, дозвольте в чомусь напортачити. Відпочиньте від потреби досягати досконалості в усьому, та ще й з першого заходу. Ви, безумовно, повернетесь до справ і все владнаєте, але зараз, просто зараз — дайте волю своєму ледащо.
49. Призначте побачення із собою: щотижня плануйте окремий час для себе. Погляньте на своє життя: що працює, що не працює? Яких помилок ви припускаєтесь? Що можна змінити? Дозвольте собі пізнати себе.
50. [Це місце навмисно порожнє]: Список вийшов величеньким, проте й не надто вичерпним. Останній пункт варто заповнити вам самим. Чим користуєтесь ви? Чим хотілося б поділитись з іншими? Коментуйте або складайте свій список та діліться ним з нами!

Стаття Дастіна Вакса.

Що більше ви працюєте, то більше встигаєте, чи не так?
Гм-м, я хочу надихнути вас прийняти «Чотириденний виклик».

Задача

Якщо ви звичайна людина, у вас завжди багато роботи та недостатньо часу, щоб її виконати. Електронна скринька весь час переповнена, а список справ-які-потрібно-зробити ніколи не закінчується. Ви постійно живете з притлумленим почуттям провини, бо ніколи не приділяєте достатньо часу тому, що його потребує. І що засмучує ще гірше — чим більше ви працюєте, тим більше, здається, потрібно зробити. Ет!

То як нам подолати це божевілля?

Виклик

Нещодавно ми з дружиною обговорювали наш розклад роботи та якість нашого життя. Ми були страшенно зайняті та обоє почувалися неабияк виснаженими. Поміж управлінням Carson Workshops, побудовою веб-додатків на зразок DropSend, організацією BD4D, оновленням Bare Naked App та підтримкою Vitamin часу на те, щоб встигати робити все інше, не залишалося.

Джиліан (моя дружина) сказала: «Чому б нам не спробувати працювати чотири дні на тиждень та подивитися, що з того вийде? Так у нас залишиться більше часу на відпочинок». Я подумав, що ця ідея безглузда. Як, хотів би я знати, ми зможемо все це встигнути? У нас забагато роботи і на п’ять днів, то що ж казати про чотири?!

Аж тоді мене осяяло: ми завжди матимемо незроблену роботу. І просто працюючи більше, ми цього не змінимо. Насправді, працювати більше — це навіть контрпродуктивно. Я розпочинав свій робочий день о 5:30 ранку і працював до 22:00 та все одно не встигав зробити все заплановане. Якщо робота у ці додаткові години не рятувала мене від нескінченних планів, то очевидно, що просто працювати більше — це не вихід.

Тоді я зрозумів, що це питання не часу, а мого особистого сприйняття. Я знав, що маю попереду цілий тиждень, щоб переробити всю роботу, тож я розподіляв її на п’ять (або й на всі сім!) днів. Якби ж я знав, що у мене є лише чотири дні на те, щоб виконати тижневе завдання, це б спонукало мене працювати більш ефективно.

Тож ось і виклик: працювати менше годин.

Як це здійснити

Отже, працювати менше — звучить заманливо, але чи можливо це здійснити у реальному житті? Це залежатиме від двох ключових факторів:

1. Ви працюєте за наймом чи на себе?
2. Ви продаєте товари чи послуги?

Якщо ви працюєте на себе

Коли ви господар свого часу, ви повністю контролюєте свій розклад. Вам вирішувати, у які дні та як довго працювати. Ми з Джил працюємо з понеділка по четвер із дев’ятої ранку до шостої вечора. Немає значення, коли саме працюватимете ви, головне — щоб ваш тиждень став скороченим.

Якщо ви працюєте на когось іншого

Коли ви працюєте на звичайній роботі з-дев’ятої-до-шостої, ви, ймовірно, думаєте: «Добре тобі, Раяне, ти можеш планувати свій тиждень. А мій бос звільнить мене, щойно я затнусь про чотириденний робочий тиждень!». І напевне, ви маєте рацію.

Втім, ви можете прийняти цей виклик у інший спосіб. Замість того, щоб починати роботу зрання і закінчувати її опівночі, скажіть собі, що маєте рівно вісім годин на те, щоб виконати всі поставлені на день завдання. Встановіть уявний прапорець наприкінці робочого дня та пам’ятайте, що вимкнете комп’ютер та зберете свої речі рівно о шостій.

Коли ви кажете собі, що маєте обмежену кількість часу на виконання великої кількості завдань, виявляється, що це допомагає вам зосередитись на роботі та працювати швидше.

Товари та послуги

Працювати чотири дні на тиждень значно важче, якщо ваша компанія надає послуги. Приміром, дизайн-студії змушені справді добре попрацювати, аби вкластися у чотириденний тиждень, хоча б просто тому, що клієнти розраховують на вашу присутність в офісі протягом усіх п’яти днів.

Якщо це про вас, тоді хочу вас запитати: «Ви живете заради того, щоб працювати, чи працюєте заради того, щоб жити?». Я вважаю, що варто обрати останнє. Так, ви втратите кількох клієнтів, які звикли завжди мати вас під рукою, на відстані одного дзвінка, але якщо подивитись на це ширше, чи так це важить?

Можливим вирішенням такої проблеми може стати поступовий перехід на нову чотириденну систему. Скажімо, запровадьте практику чотириденної роботи, скоротивши для початку один тиждень на місяць. Поступово скоротіть два, потім три тижні на місяць. Зрештою, ви дійдете до чотирьох, і за цей час, сподіваюсь, клієнти звикнуть до ваших нововведень.

Стаття Раяна Карсона (сайт) у A List Apart Magazine

Translated with the permission of A List Apart Magazine and the author[s].