Що ж то за розпізнавальний знак, накладений на обличчя людей епохою розвинутого соціалізму?
Авжеж, інформація, що я її зібрала шляхом такого собі планетарного інтернет-опитування своїх друзів і знайомих, на ґрутовність не претендує.
Сприйміть її з усмішкою. Тим паче, що, як з’ясувалося, усмішка (або її відсутність) і є отим розпізнавальним знаком, про який поговоримо далі. Сьогоднішній випуск ми назвали: «Усмішка як дзеркало душі».
У контексті нещодавно опублікованої статті « Як стати ранньою птахою » хочемо розказати про цікавого помічника «професійних» жайворів — «розумний» будильник aXbo. Принцип дії будильника заснований на розпізнаванні фази сну, у якій знаходиться його власник. Будильник аналізує вашу поведінку під час сну і будить вас тоді, коли прокинутись вам буде найлегше. Юрій Зозуля випробував aXbo в дії і написав про нього гарний огляд.
Під Новий рік я став щасливим власником будильника aXbo. Такий будильник придбав собі також мій колега по роботі, тож це дозволило мені отримати додаткову інформацію. Я хочу зробити огляд цього дива техніки, а також поділитися своїми враженнями і висновками.
Комплектація
Будильник
Два сенсори
Два напульсники
Зарядний пристрій з перехідниками для різних стандартів розеток
USB-кабель
Інструкції англійською та німецькою мовою
Цікава і барвиста коробка :)
Будильник виконаний у модному дизайні а-ля Apple. Дисплей прозорий і виглядає дуже ефектно. Підсвічування дисплея синього кольору. Вага невелика. Збоку є оранжева наліпка «SPAC» (Sleep.Phase.Alarm.Clock) — цієї задумки дизайнерів я так і не зрозумів, але загалом вона мене не сильно дратує ;)
У комплект входять два сенсори — Сенсор 1 і Сенсор 2. Важливо: перший сенсор слід використовувати для першого профілю в будильнику, другий для другого (сенсори пронумеровані). Кожен сенсор у середньому розрахований на 4–5 років щоденного використання. Потім потрібно буде купувати новий, оскільки заміна батарей в них не передбачена.
Напульсників теж два. Вони різні за розміром, один трохи менше іншого. Я думаю причина проста: двоє людей, що сплять в одному ліжку, — це скоріш за все чоловік (напульсник побільше) і жінка (напульсник трохи менше) :) Напульсники різняться між собою не тільки розміром, але й місцем кріплення наліпки «SPAC», так розрізнити їх ще легше. Якщо напульсники стандартного розміру не підходять, можна замовити альтернативний комплект потрібного розміру. У кожному напульснику, на внутрішньому його боці, є спеціальна кишенька для сенсора. Напульсники зроблені трохи недбало: нерівні строчки, стирчать нитки, та й взагалі можна було зробити акуратніше. Хоча на зручність використання це не впливає.
Зарядний пристрій комплектується різними перехідниками для різних стандартів розеток. У інструкції і на сайті дуже багато розповідається про інтелектуальну систему зарядки, і спочатку складається враження, що будильник повинен використовуватися з підключеним до мережі кабелем. Але, як виявилось, основний режим використання будильника — це робота від акумуляторів. Я спеціально з’ясовував це питання у службі підтримки.
USB-кабель потрібний для закачування даних з будильника на комп’ютер і для оновлення прошивки.
Інструкція допомагає настроїти будильник. Хоча до управління дуже швидко звикаєш, адже воно дуже добре продумане.
Коробка приваблює цікавим дизайном, тому якщо ви збираєтеся комусь подарувати цей будильник, то додаткова упаковка необов’язкова.
Принцип роботи
Про загальний принцип роботи я вже розповідав тут (рос.). В результаті моїх спостережень і експериментів я зробив такий висновок: будильник не заміряє пульс, тиск або нервові імпульси — все дуже просто, він визначає фазу сну виключно за вашими рухами. Як це все працює:
Активуємо сенсор. Якщо активували сенсор 1 (2), то і в будильнику потрібно налаштувати профіль 1 (2). Будильник без проблем працює з двома сенсорами одночасно. Без активації сенсорів, він працює як звичайний будильник.
Сенсор вставляється в напульсник у особливому положенні. Докладніше про це йдеться в інструкції.
Напульсник одягається на руку. Правші одягають на ліву руку, лівші на праву. Чим це обумовлено сказати не можу.
Далі лягаємо спати і на ранок будильник спробує розбудити вас у «правильній» фазі.
Будильник починає аналізувати ваші рухи за 30 хвилин до встановленого часу пробудження і спираючись на зібрану інформацію вмикає сигнал. Основний принцип в тому, щоб розбудити вас у момент швидкого сну.
У REM (Rapid Eye Movement) фазі нам сняться сни і тіло знаходиться в паралізованому стані. При переході у фазу легкого сну м’язи активуються і людина починає соватись у ліжку. У цей момент будильник і будить нас, не даючи перейти у фазу повільного (глибокого) сну. Ефект насправді простий — будильник дзвонить у момент, коли м’язи і мозок активні (людина рухається в ліжку), тому встати з ліжка і почати свій день набагато простіше, спостерігається ефект бадьорості.
Добре вставати засвіт сонця, адже така звичка сприяє набуттю здоров’я, багатства та мудрості. – Арістотель
Жайворами народжуються чи стають? Щодо мене, то я жайвором точно став . Двадцятирічним я рідко коли лягав раніше півночі та майже завжди відсипався досхочу наступного дня. Зазвичай я починав свої справи десь пообіді. Та навіть у ті часи я не міг не зауважити тісного зв’язку між успіхами в моєму житті та раннім вставанням. У ті нечасті дні, коли я прокидався рано, я помічав, що моя продуктивність чи не завжди вища звичайної, і не тільки вранці, але й впродовж цілого дня. До того ж я відзначав неймовірне відчуття гармонії, з яким жив увесь день. Тож, оскільки людина я практична, я поставив собі за мету вставати рано. Я швиденько переставив свій будильник на п’яту ранку… і наступний день настав для мене десь в районі обіду.
Гммм…
Я пробував ще і ще, але особливих успіхів не зазнавав. Здавалося, ніби мене народили без гену раннього вставання. Коли б не дзвенів будильник, першим моїм бажанням ставало припинити його противне дзеленчання та спати собі далі. Після того я полишив свої спроби, і кілька років до теми не повертався. Та згодом, замислюючись над своїм досвідом, зрозумів, що підходив до проблеми не з того боку. І щойно змінив свою тактику, враз перетворився на справжнісінького жайвора.
Одне з джерел, що сповнює спокоєм мою душу — чистота й простота оселі. Коли, прокидаючись зранку, я заходжу до просто облаштованої, начисто, без соринки, прибраної вітальні, моє серце наповнюється радістю та спокоєм. Коли ж перед моїми очима постає гармидер з розкиданих по всіх закутках іграшок, книжок та іншого різносортного мотлоху, думки в моїй голові плутаються, і на душі стає тоскно. На свіжу голову я працюю продуктивно та із задоволенням, легко бачу своє життя з позитивної точки зору і в гарному гуморі будую плани на майбутнє. Хай ці плани стосуються дня сьогоднішнього, а чи й прийдешнього. Дев’ятирічний досвід пошуку способів спростити та оптимізувати життя натренував в мені гарного прибиральника і сьогодні будь-який безлад мені по плечу. Тепер я знаю, що якщо час від часу приділяти прибиранню трошки уваги, незахаращене життя цілком можливе. Я хочу запропонувати вам кілька порад, всі вони дієві і пройшли випробування боєм, але кожен зможе обрати найдієвіші для себе.
Роками я був транжиром. Я витрачав більше, ніж заробляв. Я користувався кредитками, живучи життям не за статками. Але минув час і я помудрішав: я викинув кредитні картки та закрив відповідні банківські рахунки, проте своїм тривогам краю не поклав. Хоч я вже й не грузнув у боргах, та все одно сидів на дні ями: я жив від зарплати до зарплати. Раз на місяць я витрачав зароблене: сплачував рахунки за житло та послуги, а далі дивився, скільки лишалося. І чи лишалось у мене 20, чи 200 доларів, я знав, на що їх витрачу: комікси, відеоігри, одяг або на якісь інші гожі речі… Я був жартував, що мене по праву можна називати спеціалістом з витрачання грошей до останньої копійки. Хіба що жартом це не було. Пізньої ночі, соваючись у ліжку, я питав себе: чому я ніяк не можу розірвати це коло? Так я прожив років зо п’ять — можна довго жити від зарплати до зарплати, якщо не робити нових боргів (або якщо раптом не прийде якесь лихо). Загалом, на це можна поглянути ось так:
Якщо ви витрачаєте більше, ніж заробляєте, ви потрапляєте в борг.
Якщо ви витрачаєте усе, що заробляєте, ви живете від зарплати до зарплати.
Якщо ви витрачаєте менше, ніж заробляєте, ви багатієте.
Не знаю за вас, а моя мета — останній пункт. Вирватись із життя від зарплати до зарплати, означає створити прибутковий грошовий потік, зменшивши свої витрати: замість того, аби витрачати усе, що ви заробляєте, вам слід трохи заощаджувати щомісяця. Навіть 25 або 50 доларів важитимуть. І щойно ви почнете, ця сума почне збільшуватись як снігова куля. Мої 25 доларів щомісячних заощаджень переросли у 100, а далі у 300 та й того більше! Але як почати заощаджувати? Як вирватись з капкану нульових залишків?
Щоб провести мозковий штурм , вам не обов’язково потрібна група людей. Зверніться до іграшкового каченяти.
Корисна річ, якої я, новоспечена програмістка, навчилась однієї з перших, був метод, відомий як «перевірка ведмедиком». Про нього я прочитала в книзі «Практичне програмування» , а полягає він ось у чому: довідковий центр одного університету спеціально тримав іграшкового ведмедика, і перш ніж студенти одержували можливість запитати про щось працівника центру, вони мали уголос чітко сформулювати своє запитання цій іграшці. Справа в тім, що на момент, коли студентам нарешті вдавалося сформулювати своє запитання, кожен другий уже сам бачив і відповідь на нього. Цей спосіб також називають «методом іграшкового каченяти», адже по суті не має значення, з чим саме ви розмовляєте.
Важливо омовити проблему. Часто достатньо пояснити її комусь уголос, аби впорядкувати свої думки, виявити хибні засновки та поглянути на все свіжим оком.
Свіжі коментарі